Співаник
Дня вишиванки - Відень 2026
1. Ой у лузі червона калина
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
Марширують наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти братів-українців з московських кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
Ой у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з москалями тан,
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
2. Гуцулка Ксеня
Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжнобіла, -
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова ніжні любові
Він до неї промовляв:
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
Та що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.
Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любив скрито,
А гуцулку чорнобриву
Він в останню ніч прощав.
В Черемоші грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумну пісню вигравав.
3. Ой на Горі тай женці жнуть
Ой на, ой на Горі тай Женці жнуть | (2)
А попід Горою яром-долиною Козаки йдуть
Гей долиною гей широкою Козаки йдуть!
Попе-, попереду Дорошенко | (2)
Веде своє військо, військо запорізьке хорошенько
Гей долиною, гей широкою хорошенько!
Посе-посереду пан хоpунжий | (2)
Під ним кониченько,
під ним воpоненький сильно дужий
Гей долиною гей широкою сильно дужий!
А по- а позаду Сагайдачний | (2)
Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний
Гей долиною гей широкою необачний!
Гей вер- гей вернися Сагайдачний | (2)
Візьми свою жінку віддай тютюн-люльку необачний
Гей долиною гей широкою необачний!
Мені, мені з жінкой не возиться | (2)
А тютюн та люлька Козаку в дорозі знадобиться!
Гей долиною гей широкою знадобиться!
Гей хто, гей хто в лісі озовися | (2)
Та викришем вогню та затягнем люльку не журися!
Гей долиною гей широкою не журися!
4. Я піду в далекі гори
Я піду в далекі гори
На широкі полонини,
І попрошу вітру зворів,
Аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах
На кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила –
Карі очі, чорні брови.
Мила моя, люба моя,
Світе ясен-цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.
Я несу любов-зажуру,
Мрію молоду,
І сади цвітуть для мене,
Як до тебе йду.
А як вітер з полонини
Полетіти не захоче,
Все одно знайду дівчину –
Чорні брови, карі очі.
Перейду я бистрі ріки,
І бескиди, і діброви,
І шляхи мені покажуть
Карі очі, чорні брови.
5. Гей, там на горі Січ іде
Гей, там на горі Січ іде
Гей, малиновий стяг несе!
Гей, малиновий,
Наше славне товариство,
Гей, марширує: раз, два, три!
Гей, попереду кошовий,
Гей, як той орел степовий!
Гей, як той орел,
Наше славне товариство
Гей, марширує: раз, два, три!
Гей, а позаду осавул,
Гей, твердий хлопець, як той мур!
Гей, твердий хлопець,
Наше славне товариство,
Гей, марширує: раз, два, три!
Гей, молод хлопче, позір май,
Гей, та й до Січі приставай!
Гей, та й до Січі,
Наше славне товариство,
Гей, марширує: раз, два, три!
Гей, повій, вітре, із степів,
Гей, дай нам силу козаків!
Гей, дай нам силу,
Наше славне товариство,
Гей, марширує: раз, два, три!
Гей, дай нам силу і снагу,
Гей, Україні на славу!
Гей, Україні,
Наше славне товариство,
Гей, марширує: раз, два, три!
6. Човен хитається
Човен хитається серед води,
Плеще об хвилю весло.
В місячнім сяйві біліють сади,
Здалека видно село.
Люба дівчино прийди, прийди, |
Забудем деннеє зло. | (2)
Човен по воді
Вихитується,
Козак дівчини
Випитується:
- Чом в тебе, дівчино, (2)
Уста солоденькі?
- Щоб їх цілував
Мій милесенький.
Човен хитається серед води,
Тільки одні комиші.
З вітром жартуючи на всі лади,
Ворушать тишу ночі.
Люба дівчино прийди, прийди, |
Дати розраду душі. | (2)
Човен по воді
Вихитується,
Козак дівчини
Випитується:
- Чом в тебе, дівчино,
Очка чорнесенькі?
- Від темної нічки,
Мій милесенький.
7. Чорні очка
"Чорні очка, чорні очка, як терен,
Чорні очка, як терен, як терен, як терен.
Коли ми ся поберем, поберем?"
"Поберемся, поберемся в неділю,
Поберемся в неділю, в неділю, в неділю,
Маю в Бога надію, надію".
"Куди ж мене, куди ж мене поведеш?
Куди ж мене поведеш, поведеш, поведеш,
Коли хати не маєш, не маєш?"
"Поведу тя, поведу тя в чужую,
Поведу тя в чужую, в чужую, в чужую,
Поки свою збудую, збудую".
"Постав хату, постав хату з лободи,
Постав хату з лободи, з лободи, з лободи,
А в чужую не веди, не веди!
Чужа хата, чужа хата такая,
Чужа хата такая, такая, такая,
Як свекруха лихая, лихая.
Хоч не лає, хоч не лає, та бурчить,
Хоч не лає, та бурчить, та бурчить, та бурчить,
А все ж вона не мовчить, не мовчить".
8. Ой під вишнею
Ой під вишнею,
Під черешнею
Стояв старий з молодою,
Як із ягодою.
І просилася,
І молилася:
– Пусти мене, старий діду,
На вулицю погулять!
– Ой і сам не піду,
І тебе не пущу,
Бо ти мене, старенького,
Та й покинеш на біду.
Куплю тобі хатку,
І ще сіножатку,
І ставок, і млинок,
І вишневенький садок!
– Ой не хочу хатки,
А ні сіножатки,
Ні ставка, ні млинка,
Ні вишневого садка!
Ой ти, старий дідуган,
Ізогнувся, як дуга,
А я молоденька,
Гуляти раденька!
9. Через наше село рота марширує
Через наше село
Рота марширує, дан, дан, дан,
Рота марширує, дан, дан, дан-дан-дан.
Нехай мене сякий-такий
В личко не цілує… (2)
Нехай мене поцілує
Високий, тоненький… (2)
В нього личко як яблучко,
А сам молоденький… (2)
В нього личко як яблучко,
В мене – як калина… (2)
Його мара нападає,
Що я чорнобрива… (2)
Через сад-виноград
По воду ходила… (2)
Чи не стріну я того,
Що вірно любила?.. (2)
Не зустріла я того,
Що вірно любила… (2)
А зустріла я собі
Якусь поторочу… (2)
Признаюся, люди добрі,
Любити не хочу!.. (2)
10. Мене мати полюбила
Мене мати полюбила, | (2)
Два городи наділила.
Гуляю я! | (2)
Два городи наділила, | (2)
Одну диню посадила.
Гуляю я! | (2)
Одну диню посадила, | (2)
Та велика не вродила.
Гуляю я! | (2)
Повезла я продавати | (2)
Та й не знаю, що казати.
Гуляю я! | (2)
Заки люди ціну склали, | (2)
То цигани диню вкрали.
Гуляю я! | (2)
Ой, прийшла я та й до хати | (2)
І не знаю, що казати.
Гуляю я! | (2)
Поки'м тісто замісила, | (2)
Свиня двері прокусила.
Гуляю я! | (2)
Поки'м двирі залатала, | (2)
А дитина з печі впала.
Гуляю я! | (2)
Кури хату замітають, | (2)
Хлопці в вікна заглядають.
Гуляю я! | (2)
На в городі верби гнуться, | (2)
А за мною хлопці б'ються.
Гуляю я! | (2)
– Не бийтися, нема за що, | (2)
Бачите, що я ледаща.
Гуляю я! | (2
11. Червона рута
Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?
Приспів:
Червону руту
Не шукай вечорами, –
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода –
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.
Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених,
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.
І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.
Приспів
12. Гай, зелений гай
Там, де зустрів тебе, там шумить і нині
Гай, зелений гай
Там полюбив, як я, твої очі сині
Гай, зелений гай
Там полюбив, як я, твій веселий голос
Гай, зелений гай
Там ти сказала: "Що ж буде з нами, любий,
Як мине розмай?"
Приспів:
Ти щаслива будеш, (3)
Грай, музико, грай!
А мене забудеш, (3)
Грай, музико, грай!
Можеш все забути (3)
Тільки пам’ятай
Зоряну дорогу (3)
В гай, зелений гай.
Як я тебе кохав, пам’ятати буде
Гай, зелений гай
Що я тобі казав, не розкаже людям
Гай, зелений гай
А як прийдуть осінні холодні хмари
В гай, зелений гай,
Хай на твоїм весіллі лунає пісня,
Ллється через край.
Приспів (2)
13. Ой зелене жито, зелене
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хату йдуть.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито за селом,
Хорошії гості за столом.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито при межі –
Хорошії гості до душі.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес, –
Тут зібрався рід наш увесь.
14. Ти казала в понеділок
Ти ж казала в понеділок
Підем разом по барвінок,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела.
Приспів:
Кохана дівчино,
Ти прийди, ти прийди,
Я буду ждать тебе
Біля пишної верби.
Ти ж казала у вівторок
Поцілуєш разів сорок,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела.
Ти ж казала у середу
Підем разом по череду,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела.
Ти ж казала у четвер
Підем разом на спацер,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела.
Ти ж казала у п’ятницю
Підем разом на вулицю,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела.
Ти ж казала у суботу
Підем разом на роботу,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела.
Ти ж казала у неділю
Підем разом на весілля,
Я прийшов – тебе нема, –
Підманула, підвела.
15. Розпрягайте, хлопці, коні
Розпрягайте, хлопці, коні
Та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
Копав, копав криниченьку
У вишневому саду...
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?
Вийшла, вийшла дівчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.
Просив, просив відеречка,
Вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень,*
Вона його не взяла.
"Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора ізвечора
Із другою говорив.
Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба".
16. Пісня буде поміж нас
Пролягла дорога від твоїх воріт
До моїх воріт, як струна.
То чому згубився твій самотній слід –
Знаєш ти одна, ти одна.
Зимна осінь ще той слід листям не накрила,
Бо до тебе навесні я повернусь, мила.
Твої руки я візьму знову в свої руки,
Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки.
Приспів (2 куплети):
Не ховай очей блакитний промінь,
Заспівай мені в останній раз.
Пісню ту візьму собі на спомин,
Пісня буде поміж нас.
Бо твій голос, бо твій голос – щедра повінь,
Я мов колос, зелен-колос нею повен.
Жовтий лист спаде і виросте зелений,
А ти в пісні будеш завжди біля мене.
Як зійдуть сніги із гір потоками,
Ой глибокими, навесні.
Забринить дорога та неспокоєм
Вдалині мені, вдалині.
Зимна осінь ще той слід листям не накрила,
Бо до тебе навесні я повернусь, мила.
Твої руки я візьму знову в свої руки,
Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки.
Приспів (2)
17. Несе Галя воду
Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
За нею Іванко,
Як барвінок, в’ється.
– Галю, ж моя Галю,
Дай води напиться,
Ти така хороша –
Дай хоч подивиться.
– Вода у ставочку,
Той піди напийся,
Я буду в садочку –
Прийди подивися.*
– Прийшов у садочок,
Зозуля кувала,
А ти ж мене, Галю,
Та й не шанувала.
– Стелися, барвінку, –
Буду поливати,
Вернися, Іванку, –
Буду шанувати.
– Скільки не стелився,
Ти не поливала,
Скільки не вертався,
Ти не шанувала.
Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
За нею Іванко,
Як барвінок, в’ється.
18. Цей сон
Біля озера у літню ніч
Ми були з тобою віч-на-віч,
Цілувались під зорями ми,
Били лебеді поруч крильми,
І несла понад світом луна,
І у мене кохана одна.
Хлюпотіла тихенько вода,
Що для нас і біда - не біда.
Приспів:
Цей сон, цей сон
Мені щоночі сниться.
Крізь сон, крізь сон
Вона мені сміється.
Цей сон, цей сон
Мене не покидає.
Любов, о сон,
Вона мене кохає.
Біля озера знову ідем,
Та у серці моїм тихий щем
Зірка в небі нічна дoгора,
Розставання приходить пора.
А благання моє: "Зупинись!"
Лебедята підняли у вись.
І бере нас розлука в полон,
А вночі ти приходиш, мій сон.
Приспів. (2)
19. Гаї шумлять... Павло Тичина, 1914
Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся-дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Гей, дзвін гуде —
Iздалеку.
Думки пряде —
Над нивами.
Над нивами-приливами,
Купаючи мене,
мов ластівку.
Я йду, іду —
Зворушений.
Когось все жду —
Співаючи.
Співаючи-кохаючи
Під тихий шепіт трав
голублячий.
Щось мріє гай —
Над річкою.
Ген неба край —
Як золото.
Мов золото — поколото,
Горить-тремтить ріка,
як музика.
20. Восьмий колір
Я йшов по воді і назад озирався
А потім побачив тебе
Тебе, у воді – я отак закохався
Веселка — цариця небес
Мені захотілось всі хмари за гору
Загнати і витерти бруд
З обличчя і ніг, щоб понизити сором
Навіки залишитись тут
[Приспів]
Хочеш, я твоїм кольором буду
Восьмим кольором, восьмим чудом
Білим — я буду білим, як сніг
Якщо ти ним бути дозволиш мені
Хочеш, я твоїм кольором буду
Восьмим кольором, восьмим чудом
Білим — я буду білим, як сніг
Якщо ти ним бути дозволиш мені
[Куплет]
Дозволиш, я знаю
Натягнуться струни
Порвуться і я полечу
Я буду співати
У небі літаю
За мрію життям заплачу
[Передприспів]
Я буду проміння за пальці тримати
Гарячі, як жовті вогні
І в губи безодню небес цілувати
Ніхто не завадить мені
[Приспів]
Хочеш, я твоїм кольором буду?
Восьмим кольором, восьмим чудом
Білим — я буду білим, як сніг
Якщо ти ним бути дозволиш мені
Хочеш, я твоїм кольором буду?
Восьмим кольором, восьмим чудом
Білим — я буду білим, як сніг
Якщо ти ним бути дозволиш мені
[Передприспів]
Я буду проміння за пальці тримати
Гарячі, як жовті вогні
І в губи безодню небес цілувати
Ніхто не завадить мені
[Приспів]
Хочеш, я твоїм кольором буду?
Восьмим кольором, восьмим чудом
Білим — я буду білим, як сніг
Якщо ти ним бути дозволиш мені
Хочеш, я твоїм кольором буду?
Восьмим кольором, восьмим чудом
Білим — я буду білим, як сніг
Якщо ти ним бути дозволиш мені
21. Люди як кораблі Скрябін
Я не твій брат, ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені
Хто і в чому є винен на нашій землі
Люди як кораблі
Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода, а-а
Глибока і темна до самого дна
До самого-самого дна
[Куплет 2]
На глибині зустрічаються всі
Так ніби в морі місця нема, а-а
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла
Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води, і-і
Постати героями тої війни
Дуже хотіли вони
[Приспів]
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів
[Куплет 3]
Наш океан знає більше, ніж ми
Секрети всі у нього на дні, і-і
А ми ходим зверху: великі й малі
Люди як кораблі
Гордо пливем, і не вірить ніхто
Що ним зацікавилось зло, о-о
І серед вітрів ми не чуєм щурів
Які прогризають нам дно
[Приспів]
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів
22. Без Бою Океан Ельзи
Що ж це я, що ж це я не зумів
Зупинитися вчасно, все ясно.
Зі мною тепер і назавжди,
Пізно, не йди, не йди, від мене
Рап-вап па-ру рі-рап бай.
Я налию собі, я налию тобі вина,
А хочеш із медом.
Хто ти є, ти взяла моє життя,
І не віддала, хто ти є.
Ти випила мою кров і п'яною впала,
Твої очі кличуть хочуть мене,
Ведуть за собою.
Хто ти є, і ким би не була ти,
Я не здамся без бою.
Я не здамся без бою.
Шо ж це я, шо ж це я не зумів
Зупинити себе тебе.
Сьогодні, сьогодні так дує,
Без тебе сумую сумую без тебе ,
Накинь щось на себе.
Рап-вап па-ру рі-рап бай
Я налию собі, я налию тобі вина ,
А хочеш із медом.
Хто ти є ,ти взяла моє життя,
І не віддала хто ти є,
Ти випила мою кров і п'яною впала,
Твої очі кличуть хочуть мене,
Ведуть за собою.
Хто ти є, і ким би не була ти,
Я не здамся без бою.
Я не здамся без бою.
Я налию собі, я налию тобі вина,
А хочеш із медом.
Хто ти є ,ти взяла моє життя,
І не віддала хто ти є,
Ти випила мою кров і п'яною впала,
Твої очі кличуть хочуть мене,
Ведуть за собою.
Хто ти є, і ким би не була ти,
Я не здамся без бою.
Я не здамся без бою.
Я не здамся без бою.
У-є-е-е оу-є-є ту-бі ві-дам.
Оу-дам, оу-дам.
23. Старі фотографії Скрябін
[Куплет 1]
Здається, шо то було так давно
Коли в руках тримаю цей альбом
Нам було абсолютно все одно
Не маючи нічого, мати всьо
За гроші не купити тільки час
Він всіх нас методично поділив
Когось він опустив, когось підняв
А є на кого взагалі забив
[Приспів]
Старі фотографії на стіл розклади
Дитячі історії смішні розкажи
І справжнім друзям, не забудь, подзвони
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони
[Куплет 2]
Дешеве пиво і сухе вино
Робили нас щасливими людьми
І, ніби чудо, польське радіо
Нам відкрило той незначний світ
Ми жили всі так, ніби то був сон
І можна бути вічно молодим
А залишився тільки цей альбом
А мрії розлетілися, як дим